Коротка відповідь: доходимість падає не тому, що тема слабка, а тому, що між реєстрацією і етером людина забуває, і нагадування до неї не доходять. Виправляється це двома речами — каналом, у якому повідомлення справді бачать, і ланцюжком із чотирьох-пʼяти дотиків із конкретним таймінгом. Нижче — сам ланцюжок, тексти для кожного кроку і спосіб перевірити результат на власних даних.
1. Що таке доходимість і скільки її буває
Доходимість — це частка тих, хто прийшов на етер, від тих, хто зареєструвався.
Одразу застереження: «нормальної» цифри не існує. Вона залежить від температури трафіку, часу між реєстрацією і етером, теми, часу доби, дня тижня і від того, скільки ви коштували людині — безплатний вебінар і платний етер мають різну явку.
Тому єдиний корисний орієнтир — ваша власна попередня цифра. Питання не «чи 40% — це добре», а «чи стало краще, ніж минулого разу, і після якої саме зміни».
Що варто рахувати окремо:
- реєстрації → унікальні глядачі (хоч раз зайшли в кімнату)
- реєстрації → ті, хто пробув понад 15 хвилин
- реєстрації → ті, хто дожив до оффера
Перша цифра лестить, третя корисна.
2. Головна причина втрат — канал, а не текст
Більшість шкіл вкладаються в текст нагадувань, хоча проблема зазвичай в іншому: повідомлення просто не бачать.
Класична схема тримається на email. І це вразливе місце всієї індустрії — ось задокументовані випадки з відгуків про одну з найвідоміших вебінарних платформ:
«Our participation is down about 33% ever since the notifications feature stopped functioning.» — YouTube
«Glitchy software, emails not reliable — almost half of my students said they never got emails.» — Capterra
У першому випадку автор відгуку втратив третину явки й дізнався про це не одразу. Це і є головна небезпека email як каналу нагадувань: коли він ламається, ви не отримуєте сигналу — просто менше людей приходить, і ви думаєте, що справа в темі.
Що змінює месенджер. Повідомлення в Telegram приходить туди, де людина сидить щодня, а по кожній людині видно, що з нею відбулося: що їй надіслано (журнал воронки), чи натиснула вона «Буду», чи зайшла в кімнату. Telegram не повідомляє, чи прочитали повідомлення, тому міряється дія, а не «прочитано». Поломка стає видимою одразу, а не через тиждень.
Це не означає, що email треба викинути. Але нагадування — це саме той тип повідомлення, де затримка чи втрата коштує всієї події.
3. Повний ланцюжок нагадувань
Робочий мінімум — пʼять дотиків. Таймінг важливіший за красу текстів. Щоб нагадування йшли в Telegram, людина має бути в боті: після реєстрації на сторінці є кнопка «Нагадування в Telegram», а якщо реєструєте самим ботом (дія «Зареєструвати на вебінар»), вона вже там.
1. Одразу після реєстрації. Підтвердження: що за етер, коли, скільки триватиме, як зайти. Це не формальність — саме тут людина фіксує подію в голові.
2. За добу. Головне нагадування. Обовʼязково з кнопками: «Буду» і «Не зможу». Про кнопки — нижче, це найнедооціненіша частина ланцюжка.
3. Уранці в день етеру. Коротко: «сьогодні о 19:00». Людина планує день саме зранку.
4. За годину. Найкоротше повідомлення з усіх. Одне речення й посилання.
5. На старті етеру. «Ми почали, заходьте» з прямим посиланням у кімнату. Це найрезультативніший дотик з усіх — частина людей заходить саме після нього.
Опційно, +10 хвилин після початку — для тих, хто не зайшов: «ще не пізно, зараз розбираємо друге питання». Працює, але не зловживайте: одне таке повідомлення, не два.
4. Що писати в кожному нагадуванні
Три принципи, які важать більше за формулювання.
Нагадуйте про цінність, а не про подію. «Завтра о 19:00 вебінар» — це календар. «Завтра розберемо, чому реклама приводить підписників, але не покупців» — це причина прийти.
Знімайте перешкоди. Найчастіші: «не встигну», «не туди зайду», «а буде запис». Скажіть прямо: скільки триває, де кнопка входу, чи буде запис і на яких умовах.
Давайте кнопку «Не зможу». Це виглядає контрінтуїтивно, але саме вона рятує людину: той, хто чесно натиснув, потрапляє в окрему гілку — отримає запис і запрошення на наступний етер. Без кнопки він просто зникає, і ви навіть не знаєте, що втратили зацікавлену людину.
Про запис. Так, обіцянка запису знижує явку — частина людей вирішить подивитися потім. Але вона підвищує кількість реєстрацій і зберігає тих, хто фізично не може бути в етері. Компроміс, який працює: запис є, але доступний обмежений час і без частини з оффером.
5. Контент між реєстрацією і етером
Якщо між реєстрацією і етером більше двох днів, самих нагадувань мало — інтерес охолоне.
Що варто надіслати в цей проміжок:
- один короткий корисний матеріал по темі етеру: одна думка, одна порада, одне спостереження
- питання до аудиторії з варіантами відповідей: «що для вас зараз найбільша проблема?» Це і прогрів, і матеріал для самого етеру, і сегментація
- коротке відео-знайомство, якщо аудиторія холодна і вас не знає
Питання з кнопками тут особливо цінне: людина, яка натиснула хоч щось, психологічно вже учасник, а не просто рядок у списку.
Один-два дотики — достатньо. Більше перетворює очікування на втому.
6. Що робити з тими, хто зареєструвався пізно
Людина, яка зареєструвалася за годину до етеру, не має отримати ланцюжок «за добу → зранку → за годину» — вона отримає все одразу і сприйме це як спам.
Рішення — затримка «до дати» зі зсувом (наприклад, «−1 година» означає «за годину до»). У неї є окремий вихід «дата вже минула»: якщо момент нагадування вже позаду, людина не чекає, а йде скороченою гілкою з двох повідомлень — підтвердження і «ми починаємо». Дата й час етеру підставляються з полів вебінару.
Той самий принцип працює для тих, хто реєструється вже під час етеру: їм потрібне одне повідомлення — посилання просто зараз.
7. Як виміряти, чи стало краще
Найголовніше правило: міняйте по одній речі за раз. Інакше ви не дізнаєтесь, що спрацювало.
Що дивитися після етеру:
- чи пішли нагадування: у журналі воронки й на цифрах «Статистика» на блоках видно, скільки людей пройшло кожне повідомлення, а в «Діалогах» — хто заблокував бота. Якщо провал тут, справа не в текстах
- скільки людей натиснули «Буду» і скільки зайшли в кімнату. Крива етеру по хвилинах показує, коли люди заходять, — зокрема чи є сплеск на старті. Якщо є, це аргумент ніколи не пропускати повідомлення «ми почали»
- час перегляду по кожному учаснику. Показує не тільки скільки прийшло, а скільки реально досиділи («Перегляд (хв)» у таблиці учасників, середній і медіанний перегляд у плитках). Якщо перегляд малий — проблема вже не в нагадуваннях, а в самому етері
- явку по джерелах трафіку. Порівняйте джерела в блоці «Джерела» аналітики вебінару: з одних каналів люди можуть доходити помітно краще, і це змінює рекламний бюджет сильніше за будь-які тексти
Якщо ви переходите з email на месенджер, найкраще порівняння — ваш попередній етер із тією самою темою й тим самим типом трафіку.
8. Помилки, які знижують явку
Одне нагадування замість ланцюжка. Найпоширеніша ситуація: лист за добу — і все.
Немає повідомлення на старті. Найдієвіший дотик просто відсутній.
Нагадування без посилання. Людина мусить шукати, куди заходити. Частина не шукає.
Неправильний часовий пояс. Класика: аудиторія в іншій країні отримує «за годину» через дві години після початку.
Реєстрація за два тижні до етеру. Що довший розрив, то нижча явка. Оптимально — 2–5 днів; довші анонси мають сенс лише з регулярним прогрівом.
Однакові тексти всім. Той, хто вже був на трьох ваших етерах, і той, хто прийшов з реклами вперше, потребують різних слів.
Нагадування вночі. «За годину» о 6:30 ранку читається як неповага.
9. FAQ
Скільки нагадувань надсилати?
Робочий мінімум — пʼять: після реєстрації, за добу, зранку в день етеру, за годину і на старті. Більше зазвичай зайве.
Чи не буде це спамом?
Ні, якщо повідомлення по суті й людина сама зареєструвалася. Спам — це те, чого не просили; нагадування про подію, на яку записався, — очікуване.
Чи давати запис?
Так, але з обмеженням у часі. Це зберігає тих, хто не міг бути в етері, і не знецінює живу участь.
Що робити з тими, хто не прийшов?
Окрема гілка: коротке резюме головного, запис на обмежений час, запрошення на наступний етер. Це не втрачені люди — це люди, які не змогли саме цього разу.
Скільки часу має бути між реєстрацією і етером?
Зазвичай 2–5 днів. Менше — не встигнете зібрати аудиторію, більше — інтерес охолоне без додаткового прогріву.
Як зрозуміти, що нагадування взагалі доходять?
Дивитись журнал воронки по кожній людині: чи пішло повідомлення, чи натиснула вона кнопку, чи зайшла в кімнату. Саме відсутність такої видимості й робить email ризикованим каналом для нагадувань.